2012/08/30 14:11:52
останнім часом доводиться читати, що на сході України політична культура азіатська, а от на заході все готове до ЄС. Деякі інтелектуали навіть радять: "Давайте відрубаємо Південь та Схід, бо то Дике Поле, - і тоді реактивно рванем в демократію, капіталізм і рай на землі!"
По-перше, демократія та капіталізм не пов*язані. Точнішге так: демократії завжди капіталістичні, але капіталізми - не завжди демократичні.
По-друге, на основі яких даних було зроблено висновок, що "схід" більш азіатський, ніж "захід"?
Останнім часом я натрапляю на карти України, де вказують залежності між поширенням російської мови та злочинності. Проте - і не я один - завжди відповідаю: так само пов*язаний з цим і рівень урбанізованості.

Проте такі непрямі арґументи ні про що не свідчать. Отож, настав час для прямих дій арґументів.

Для цієї благородної мети я використав дані опитування "Львів-Донецьк" за 2004 р.
0. Дані
В ньому є низка запитань про те, чи вдавалися коли-небудь респонденти до наступних дій для вирішення власних та громадських питань:
  1. контактували зі ЗМІ;
  2. контактували з офіційними особами чи депутатами;
  3. підписували колективні звернення;
  4. об*єднували свої зусилля з громадською організацією;
  5. брали участь у мітингу;
  6. брали участь у страйку.
Варіанти відповіді:
  1. Ніколи;
  2. Один раз;
  3. Більше одного разу.
1. Аналіз
1.1. Львів та Донецьк варто аналізувати окремо, що і було зроблено. Згадані шість запитань в обох випадках розпадалися на дві групи.
Львів
1) група 1 (непрямі дії): змінні 1-4;
2) група 2 (прямі дії): змінні 5-6.
Тобто, львів*яни для захисту своїх прав вдаються до двох видів діяльності, які розділяються за критерієм безпосередньості дії.

Донецьк
1) група 1 (самостійна активність): змінні 3-6;
2) група 2 (звернення по допомогу до інституцій): змінні 1-2.
Вже бачимо відмінності: донеччани в захисті своїх прав вдаються до видів діяльності, які розпадають за іншим критерієм: "інституційна оформленість".

ФА для Львова 59,61% дисперсії пояснено, для Донецька - 58,82% дисперсії пояснено. Тобто обидві факторні моделі мають однаковий рівень інформативності. Альфа Кронбаха для чотирьох індексів: Львів І1 - 0,63, І2 - 0,73; Донецьк І1- 0,63, І2 - 0,53. Отже, в обох випадках створення індексів є цілком обґрунтованим.

Ось тут виникає спокуса зробити поспішний висновок: львів*яни діють в більш правовому полі, адже вони чітко розрізняють дії прямі та непрямі, тобто або апеляція до системи, або - самосуд самостійна пряма дія. Натомість донеччани мають стійку "совкову" відразу до інституцій, а тому в них дії розділяються на такі, що вимагають довіри до знеособлених структур, або ж "свій до свого по своє", причому спонтанні такі дії.

Отже, Львів постає громадянським, а Донецьк - азіатським.

Проте такий висновок помилковий. Вже доволі давно теоретики громадянського суспільства виявили, що головну роль в його створенні відіграє соціальний капітал, тобто система "горизонтальних" зв*язків між людьми, а фактично - самоорганізація, яка базована на довірі та усвідомленні, що "разом нас багато".
Наведені вище дані не показують, які види діяльності більш поширені.

1.2. Для виявлення поширеності різних видів активності серед респондентів я розрахував чотири індекси (по кожній групі - для обох міст) методом середнього арифметичного.
А потім з*ясував, якою є структура респондентів (з допомогою кластерного аналізу).

Результати вийшли такі:
Львів чотири кластери:
Кластер 1: не вдавалися до жодних видів активності (29%);
Кластер 2: вдавалися лише до прямої дії, а до інших видів активності не вдавалися (65%);
Кластер 3: вдавалися до обох видів активності (5,5%);
Кластер 4: вдавалися лише до непрямої дії, а прямою нехтували (0,5%)

Донецьк сім кластерів, проте один з них становить 86,8% всіх респондентів - люди, які не вдавалися до жодного з пропонованих видів активності. Лише до самостійної діяльності вдавалися 1,8% опитаних, а решта 10,4% поєднують два види активності.

2. Висновки
Якщо добре придивитися до обох міст, то відмінності між ними непомітні. 94% опитаних львів*ян не вдаються до жодних непрямих дій, включно з самоорганізацією. Максимум, на що вони спроможні - вийти на мітинг чи демонстрацію. Звісно, це перевага (і єдина відмінність Львова від Донецька), але вона дуже слабка: взяти участь в мітингах, але брати участі в роботі громадських організацій... Це аж ніяк не ідеал громадянського суспільства. Як я вже писав раніше: це одноразова дія - вийти, постояти, піти. Постійна "сіра" праця у громадських організаціях - це не для львів*ян.
В цьому плані донеччани такі ж, як і львів*яни: 86,8% не вдаються до самоорганізації. 87% і 94% - дуже схожі числа. Єдина відмінність - участь в мітингах. Відтак, Львів дійсно є більш європейським на тлі Донецька, але на тлі Європи - обидва міста належать до "Азії".
А тому відділятися, щоб "спастися", немає сенсу: в обох випадках результатом буде "бананова республіка".

П.С. Ілюзії, які свідомо плекають в громадськості певні кола, є небезпечними: вони закривають реальний стан справ, а тому відтягують можливість його покращення. Тому вірити, що від*єднання щось змінить, хибний шлях, який відповідає українському менталітету: винні - завжди ззовні, а в нас все добре. Зовнішній локус контролю, як сказали б психологи, тільки заважає самовдосконаленню, а саме цього потребує українське суспільство

30 посетителей, 5 комментариев, 2 ссылки, за 24 часа