2014/01/02 07:03:16
грудень - найбільш швидкісний зимовий місяць для мене. а цього року він був таким насиченим, що зараз, оглядаючись назад, згадуючи переживання, емоції, молитви, надії, здається, ніби минуло цілих два місяці.

майже повна відсутність снігу не дуже заохочувала до прогулянок, з яких ми всі поверталися часто по вуха в болоті, але ми все одно гуляли. рідко разом з Лясею і Юстинкою, бо в грудні хворіли по черзі кілька разів.


мені здається, що за мого дитинства взимку не було зеленої трави. це мені тільки здається?


калабаня+палка=болотяний феєрверк:)


подружечки


як добре, що іноді з нами гуляв татко, який міг висадити малюків на високі гілки дерев




в найбуремніші дні випав сніг


11 грудня був червоний-червоний схід сонця, ще не було такого, відколи ми на цій квартирі, де вікно кухні дозволяє зустрічати сонце...


у Терезки в цьому місяці стався величезний стрибок самосвідомості. отак вона іноді дивиться на Любчика


а так - на мене


крім того, що вона дуууже виразно і чітко почала казати "так" і "нє", Терезка абсолютно з власної ініціативи почала освоювати мистецтво одягання, і не чогось там, а колготів!


Любчика вдалося вмовити завмерти і не покривлятися


у другій половині грудня до мене дійшло, що тягти з вітальними листівками вже нема куди. підібрала папір


перед Миколаєм в нашій кухні з"явилася гірлянда


потім був Любчиків день народження, який ми дуже душевно відсвяткували з Процями і Степановими, і напевно через високий градус душевності нам було не до фотографування, хоча зараз шкодую, що так завтикала.
ще через тиждень я спекла свій перший штоллен - пробний. він не настоювався кілька тижнів, і зник майже відразу. другий хочу пекти найближчим часом. це така супер смачна німецька традиційна різдвяна випічка, яка смакує мені значно більше за британський різдвяний кекс. різниця між ними в тому, що в штоллені є дріжджі, напевно тому тісто не крихке, а пухке і пружинисте. в листопаді ми купували справжній німецький штоллен, і він так сподобався нам, що не спекти його я не могла :) отакий він щойно з духовки


а такий - вже обсипаний цукровою пудрою


одного разу наліпили з Даньом вареників. точніше з цього всього я зліпила вареників 5, решта - Даньова робота. колись думали, що будемо щонеділі ліпити, як будемо жити окремо, але поки що вдається раз на місяць :)


в останні вихідні грудня до нас приїжджали Соломія і Роман з дітлахами.


якщо ж говорити про рік, то він у нас був добрим. я нічого особливого не досягла і не зробила, але зовсім не сумую, і вчора, в останні хвилини 2013-го, дякувала Богові за нашу сім"ю, за наш дім, за те, що найдорожчі живі й здорові. слава Богу за все!
0 посетителей, 29 комментариев, 0 ссылок, за 24 часа