2012/07/09 14:15:34
Передмова. Є в Дніпрі таємниче місце - капище рідновірів. Простому смертному його знайти дуже важко, треба щоб провів волхв. Так трапилось, що з рідновірським волхвом Ясногором я недавно познайомилась, тож скористалась нагодою та напросилась на обряд. Не очищення карми заради, а просто поглазіти, що воно і як. Це було дивно, цікаво, а місцями кумедно. Зараз розкажу )





Недільного ранку Ясногор (в міру - Олег Левицький) зустрів нас трьох на ж\м Фрунзенський та повів лісами та хащами до Поляни казок. Це і є рідновірське капище. Вибираються ці сакральні місця методом научного пшику - де відчули космічну енергію, там і організувались. Проте з часом місце стає справді енергетичним, бо на ньому щонеділі, в сніг, дощ, хуртовину або спеку проводяться обряди славлення славянських богів.

Я наприклад вірю, що якщо  на одному місці постійно славити навіть Тєлєпузіка Тінкі-Вінкі, енергетика місця зміниться. І чим довше славити - тим сильніше. На Поляні казок рідновірські обряди відбуваються вже 7 років поспіль, так що дещо сакральне там справді є.

На Поляні стоять колом 16 кумирів з дерева. Вандали, фанатікі, готи та просто гопнікі їх періодично палять, крадуть та  знищують, але чим більше знищують - тим більше вирізається нових кумирів. З принципу.


Імена всіх кумирів є у мене на диктофоні, але гадаю наразі це не суть важливо. Важливо, що кожен бог - покровитель певної стихії, або якості, або навику.


Поки ми сюди йшли, розпитала у Ясногора про їхні засади та принципи. Рідновіри не люблять, коли їх називають язичниками, а також запевняють, що це ніяка не релігія - а просто організація людей, що позитивно мислять. Також вони ведуть здоровий спосіб життя, не п'ють, не курять, постяться та намагаються не їсти м*яса.
Проте за порушення принципів батогами нікого не б*ють, тому дозволити собі інколи маленькі слабкості - пиво, або біфштекс - не страшно. Така от демократія та гуманізм )



Це - Купала. Якщо його почухати по пузіку, отам де хрестик - вийдеш заміж. Я поки не чухала, от з'їзжу в Індію та Сербію - тоді можна буде чухати )))






Саме капище виглядає отак. В центрі від щотижневих багать утворюється холмик. Чим вище холмик - тим краще зв*язок з богами.


Збирання гілочок для вогнища - теж ритуал. Рідновіри проговорюють при цьому молитву богу Мокоші, щоб дав дерева для Священного Вогню. Цього разу Мокоша був прихильним )


А якщо дерево не давалось само - його жертвували вогню насильно )


тим часом капище прибирають, а місце готують для обряду


останні приготування


багаття майже готове.


Отак виглядає Поляна Казок. Випадково натрапите - знайте!


Призначення хлібу буде описане далі, а коробочка - для пожертв на розвиток організації. Ну як же без монетизації? )) Проте жертвують в основному по декілька гривень, так що особливо не розгуляєшся. 


щось типу вівтаря


А от і багаття! Можна розпочинати сакральне дійство!


Сам обряд триває години півтори. Спочатку - загальна промова, славлять богів.




Звучить це стрьомнувато, але цікаво. От вам відео:


жест - для з*єднання з космосом )


Обряд ведеться то російською то українською - так і не зрозуміла, за яким принципом волхв постійно змінював мови...


Найбільше настрьомав момент зі славленням Януковича. Звучало це десь так:
"Найперше прославимо державу нашу, Президента нашого, прем'єр-міністра нашого, депутатів та інших керівників держави. Слава їм!" (мої друзі принципово відмовились це повторювати ггг)
потім теж дивно:
"Прославимо бізнесменів наших... (шось там про бізнесменів). Слава їм!".
потім прославили трудівників та навіщось священників. хм.


далі - хороводи


Потім кожному дали по шматочку хліба, треба було сказати йому щось хороше, загадати бажання, побажати здоров*я близьким, а потім частину хліба покласти у вогонь (??!), а решту - розкласти поруч з богами, по шматочку.




Як мені пояснив волхв, звук бубна концентрує людину та налаштовує та особливий стан. Це у нас в крові - бо ще в древності звук бубна означав загальні збори, або якусь звістку.


не знаю, яким боком там тібетська поющая чаша, але в ритуалі вона теж приймає участь.


Ще трохи відео



Едіку очищують карму ))


Рідновіри часто приходять на ритуал з дітьми. Цікаво, як малі все це сприймають, і що вони про це думають..
Була там одна пара, яка вінчалась за рідновірським обрядом. Розказали про себе: "Ми святкували Івана Купала, і там нам прийшло розуміння, що треба бути разом".
Дитину назвали Святогор. Так в паспорті і написано.

Але повернемось до обряду. Кожному роздають слова славіння якогось з богів, і це треба прочитати в колі.


Учасники обряду взагалі мусять приймати активну участь у дістві - просто постояти не вийде.
Наприклад, в одній з частин дійства треба вийти в коло та побажати здоров*я і щастя конкретним людям. Звучало це десь так:
Хтось: - Бажаю здоров*я родині Баранюків, Іваненків, Петренків, а також Юлі, Пєті та Віті.
Всі: - Най буде так.
І так всі по колу говорять. Відмовчатись не вийде.


Свята вода теж приймає участь в обряді. Нею вождь окроплює всіх присутніх. Сумніваюсь, що слов*яни таке робили, але рідновірам видніше.


пісенька з хороводіком для підняття настрою


ще трохи ідолів






на завершення - стрибання через вогонь. Вважається, що демонічні сущності не витримують високих температур, тому перестрибування через багаття очищає людину від усього поганого




Якщо раптом хтось вперше чує про рідновірів, зазирніть на Вікіпєдію.
А загального вердикту побаченому я виносити не буду. Це було цікаво. І досить )

160 посетителей, 31 комментарий, 0 ссылок, за 24 часа